Старший тренер Динамо U-21 Юрій Мороз розповів про тренування його підопічних у період карантину. Спеціаліст відзначив, що тренери вже теж скучили за футболом

— Футболісти молодіжної команди отримали від нашого тренера з фізичної підготовки Олександра Процюка індивідуальні завдання, план занять, узгоджений із тренерським штабом першої команди. Сьогоднішні умови — це щось нове, екстремальне. Але хлопці стараються та виконують програму. Тримаємо їх на контролі.

— Наскільки дисципліновано ваші підопічні ставляться до правил карантину та дистанційної підготовки?

— Хлопці все роблять свідомо, розуміють, що зараз відбувається. Ми просимо їх менше перебувати на вулиці, не з’являтися в людних місцях. У нас у молодіжній команді багато іногородніх. Група, яка не змогла виїхати додому, займається на базі, а решта гравців — у домашніх умовах.

Единственный телеграм-канал о детско-юношеском и молодежном футболе. Подписывайтесь @goldtalant 

— З огляду на те, що Динамо U-21 бореться за перше місце у молодіжній першості, усі думки — про відновлення чемпіонату?

— Наразі так, розмова тільки про це і йде. Це не лише моя думка, а й думка фахівців, що потрібно дограти сезон. Але все буде залежати від епідеміологічної ситуації в країні.

— Скільки часу знадобиться, щоб після тривалої паузи привести команду до оптимальних фізичних та ігрових кондицій?

— Щоб набрати оптимальні кондиції, ми зазвичай готуємося півтора-два місяці — і то іноді не виходить досягти оптимальної форми. Гадаю, реальний варіант підготовки, щоб привести команду до нормального стану, — це три тижні. Тут потрібно враховувати не тільки ігрові якості, але і систему травматизму. Функціональні можливості організму у кожного футболіста індивідуальні. Якщо брати в середньому, то для повноцінної підготовки знадобиться три тижні.

Динамівці сумують за грою.

— У якому настрої перебувають гравці, уже сумують за футболом?

— Так, хлопці вже скучили за грою, за роботою з м’ячем. Як не крути, футбол — це їхнє життя. Але не тільки гравці сумують за футболом, тренери теж!

— Як змінилося ваше життя після запровадження карантину, з’явилося більше часу для нефутбольних захоплень?

— Радує, що в Білорусі продовжують грати. Перед розмовою з вами дивився матч 1/2 фіналу Кубка Білорусі Славія (Мозир) — БАТЕ. Намагаюся ці ігри не пропускати. Звичайно, за чемпіонатом Бурунді, який також триває, не стежу, а ось білоруський футбол дивлюся.

Також читаю книги, веду самопідготовку, аналізую, як поліпшити гру команди. Зрозуміло, стіни тиснуть. Хочеться свіжого повітря, живого спілкування з хлопцями. Тому починаю вже сумувати за футболом. Але що поробиш — ми сьогодні опинилися в таких умовах, життя та здоров’я людей — на першому місці, — розповів Юрій Мороз в інтерв’ю офіційному сайту клубу.

На карантині Тренер Шахтаря U-21 живе сам на базі й радить почитати про Саррі, Вальдано й Гвардіолу

 Загрузка ...