Неприємно для господарів виступила збірна України U-18 на традиційному турнірі у Чехії Меморіал Вацлава Єжека. У фіналі, як відомо, наші хлопці по пенальті обіграли саме чеських юніорів

Після перемоги юнацької збірної України U-18 (футболісти 2002 року народження) на турнірі Вацлава Єжека, що проходив у Чехії, керманич синьо-жовтих Володимир Єзерський відповів на запитання офіційного сайту УАФ. Головний тренер сподівається, що на наступний збір вдасться запросити всіх кращих футболістів.

— Володимире Івановичу, вітаємо вас і вашу команду з перемогою на турнірі Вацлава Єжека.

— Дякуємо. Перш за все хочу сказати, що турнір був високого рівня. На ньому були представлені збірні, які брали участь у фінальній частині чемпіонату Європи (Угорщина, Чехія, Словаччина). Тому ми раді, що стали учасниками цих змагань. І мені як тренеру турнір дав багато приводів для роздумів.

За традицією, хотів би подякувати всім клубам, які делегували до збірної своїх футболістів. Усі вони приїхали підготовленими. Окреме спасибі керівництву Динамо, наставникам команд U-21 та U-19, Юрію Морозу й Ігорю Костюку відповідно, які, дізнавшись, що Шахтар не відпускає своїх футболістів, запропонували будь-яких виконавців на позиції, які не закриті. Цей збір став показовим у плані конкуренції.

Один із динамівців Артем Кулаковський. Фото fotbal.cz.

— На який результат у Чехії ви розраховували?

— За великим рахунком, на турнір ми поїхали неоптимальним складом, але в цьому плані багато що незабаром може змінитися. Зараз шість-сім футболістів показали, що на них можна сміливо розраховувати. У команді було тільки два виконавці, які виступали навесні в еліт-раунді Євро. У моєму розпорядженні не було гравців Шахтаря, яких не відпустили, деякі хлопці довгий час не викликалися, і повноцінних новачків було 10 осіб. Я вдячний футболістам, що вони проявили себе з найкращого боку.

Щодо планів на турнір, то мінімальним завданням був вихід до фіналу, але нам вдалося перемогти. Якби було більше часу для тренувань, то й якість гри цієї команди, упевнений, була б кращою. Утім, особисто для мене важливішим було подивитися у справі нових гравців. Думаю, і суперники на нас налаштовувалися дуже серйозно, адже, згідно з рейтингом збірних 2002 року народження, наша команда перебуває в десятці найкращих в Європі.

Чехи грали жорстко: не бажали поступатися вдома. Фото fotbal.cz.

— Одним із новачків вашої команди став нападник Ігаль Брук, який представляє Ванкувер…

— Цей футболіст непогано себе зарекомендував. Свого часу він проживав і навчався в Англії, там і грав, а після того, як його родина переїхала до Ванкувера, останні півроку виступав за місцеву команду. Я бачив нарізку з його виступами, тому й вирішив запросити на збір. Про його бажання грати каже навіть той факт, що перед фіналом із чехами він ні мені, ні лікарю не сказав, що в нього температура. А після поєдинку зізнався, що зробив це через те, що дуже хоче виступати за збірну України.

— Чому у фіналі не брав участі ще один легіонер, Ерік Шуранов?

— Я хочу подякувати самому футболісту, його батьку й представнику за те, що в останній момент Шуранов таки прибув до розташування збірної. Клуб дав на це добро. Ерік допоміг нам у двох матчах, а потім поїхав назад у Нюрнберг, оскільки в команди була відповідальна гра в чемпіонаті.

— Які подальші плани збірної?

— Наступний збір заплановано із 7-го по 13 жовтня. Правда, змінився суперник. Із невідомих мені причин поляки відмовилися від двох запланованих спарингів. Але є висока ймовірність того, що 11-го й 13 жовтня у Вірменії ми зіграємо з місцевою збірною U-19. Дуже хочеться сподіватися на те, що нам вдасться запросити всіх кращих футболістів.

Почесне друге місце Не забивши жодного голу збірна України програла фінал Меморіалу Баннікова