О Назаре Федоривском большинство болельщиков (да и специалистов, в принципе) узнали совсем недавно. Случилось это в матче Кубка Украины нынешнего сезона, в котором «Оболонь-Бровар» принимал «Шахтер». «Горняки» серьезно насели на ворота представителей второй лиги, но получить от этого какой-либо профит им долгое время не удавалось. Причина – 18-летний кипер «пивоваров», отыгравший, наверное, свой лучший матч в карьере. Сказка закончилась в компенсированное время. Арбитр указал на «точку», и Адриано парня-таки пробил.

Однако карета в тыкву не превратилась, Назар по-прежнему в порядке. Желающие в этом убедиться, могут заглянуть на «Оболонь-Арену», где «пивовары» играют с периодичностью раз в две недели. Мы встретились с Назаром возле модного в среде столичных хипстеров фаст-фуда Burger Farm.

БУРГЕРЫ

– А де тут сидіти (здесь и далее разговор будет идти на двух языках, чтобы не искажать речь Назара. – Прим. авт.).

– На лавке. В теплое время года так даже удобнее. Лучше расскажи, за что любишь бургеры?

– Вони класні. В «Арені» відкрився The Burger, і моя дівчина мене туди затянула. Спочатку я пручався, врешті погодився, а потім – радів, що так вийшло. Ну, це був початок моєї любові до вуличної їжі. Шаурму, звісно, я їсти не буду, та в точки, де страви роблять з якісних продуктах, а повари викликають довіру, я заходжу регулярно.

– Сколько таких «точек» для себя уже открыл?

– З десяток буде.

– На каждый день недели по одной?

– Ні (смеется). По одной на неделю.

– Извини, но разве это можно назвать нормальным питанием профессионального спортсмена?

– Навряд чи. Але й шкідливою таку їжу не вважаю. Якщо інгредієнти в порядку, організм реагує нормально, то чому б і ні? Тим більше, що проблем із зайвою вагою в мене ніколи не було. Скоріше навпаки. Буває намагаюся набрати, а потім приходжу на тренування, викладаюся там на повну, стаю на ваги, дивлюсь – мінус 2 кілограми.

ГРАФИК

– Ты не думал, что не набираешь вес из-за слишком плотного графика?

– Ну, а що я з цим пороблю? В моєму віці треба встигати якомога більше. Це ж фундамент на майбутнє. А я – максималіст.

– Как проходят будни профессионального голкипера?

– Прокидаюся о шостій ранку, їду в університет. Пари в нас частіше за все закінчуються о другій. Потім – відразу на тренування, й додому вже повертаюся після заходу сонця.

– Занятия не «пасуешь»?

– Тільки у випадках, пов`язаних з футболом: виїзд, матч, тренування… А так навчаюся старанно. Недарма в школі отримував хороші бали. Медаль не маю, та солідним «хорошистом» був.

– Преподаватели с пониманием относятся к твоей занятости футболом?

– Так, дякую їм за це.

ЯПОНИЯ

– Где ты учишься?

– В Київському Національному Лінгвістичному Університеті. Вивчаю там японську й англійську мови.

– Чем обусловлен столь интерессный выбор «альма матер»?

– Я не маю потягу до прикладних наук, в школі найбільше подобалося вивчати мови. А японську обрав, бо хотів спробувати щось екзотичне. Тим більше там досить прості форми речення і кльова каліграфія. Малюю я непогано, тому це мій коник.

– Язык не стал для тебя стимулом увлечься японской культурой?

– Історію Країни сонця, що сходить та її літературу ми вивчаємо на заняттях – досить цікаво. Дуже хотілося б побувати в Токіо та Кіото. Єдине, чого я не розумію, так це їх мультиків: аніме, дорама – це сто відсотків не для мене.

– Не задумывался, почему там так много людей, предрасположенных к суициду?

– Бо це мейнстрім. В Японії багато хмарочосів, люди на них вилазять і стрибають вниз. Зате цим вони дають роботу прибиральникам, які спеціалізуються на віддиранні останків з асфальту. Жартую. Думаю, справа в надлишковій емоційності та історії: харакірі самураїв і таке інше.

– Харуки Мураками не читаешь?

– Ні, та він улюблений письменник моїх одногрупників. А в мене не так багато часу, тим більше я зараз англійську дуже ретельно вивчаю (во время этих слов Назар порылся в рюкзаке и достал «Крестного отца» Марио Пьюзо в мягкой обложке и на английском – прим.Авт.).

– Несколько лет назад было модно делать тату в виде иероглифов. Ты себе уже, наверное, сделал?

– Ні, ти що! Це ідіотизм! Буває дивишся на людину, в неї витатуйований ієрогліф, який зовсім не вірно намальований. А потім ходи все життя з такою дурницею на тілі, японці побачать – засміють.

ПАНАМКИ

– Существует клише, что киперы – самые странные люди среди всей футбольной общественности. Кто-то буквы в словах считает, кто-то о чакрах рассказывает. Какие у тебя фишки?

– Не знаю. Я – звичайний по ходу. Хіба що в майбутньому планую займатися виготовленням одягу. Та нині – це лише мрія.

– Ты что-то делаешь для ее осуществления?

– Так. Ми зі знайомим створили бренд O`HEAD, и почали виготовляти прикольні панамки. Головні убори зараз взагалі у тренді, а панамки – особливо. За літо ми досить непогано розкрутилися. Кльово витрачати гроші на створення чогось гарного.

– Хочешь сказать, что ты – украинский Джибриль Сиссе?

– Виходить, що так (смеется).

МАЙДАН

– У тебя активная гражданская позиция? Был на Майдане?

– Звичайно. Я виріс в родині, де шанують українські традиції та розуміють, що ми маємо бути частиною Європи. Тому коли Янукович не підписав угоду, це був стрес. Моя рідня з самої появи Євромайдану брала в ньому активну участь. Тато записався до четвертої сотні, стояв біля складених шин в касці, з палкою, а протистояли йому чуваки з автоматами, зрозуміло звідки. Я також не стояв осторонь, в бої не ліз. Давав гроші, носив чаї й мішки зі снігом для барикад. Добре, що це все було недаремно.

– А что скажешь тем, кто считает, что Майдан привел к войне?

– Що їм казати? Для них я – «майданутий». Думаєш вони послухають, якщо я заявлю, що інтервенція була би все-одно? У «ватників» і «кримнашівців» немає рамок безглуздості.

– Может, людям не хватает образованности?

– Це точно. Нація має бути освіченою та думаючою. Як інакше ми будемо будувати свою країну? Російська пропаганда, звичайно, працює дуже ефективно, але треба й свій мозок мати.

СКЕЙТ

– Ты ведешь здоровый образ жизни?

– Звичайно. Негативно ставлюсь до алкоголю та тютюну. Кодуватися нікого не агітую, та вважаю, що гарна країна має починатися зі здорової нації.

– Занимался ли другими видами спорта, кроме футбола?

– Баскетболом і айкідо. Після 10-ти років довелося з цим зав`язати, бо футбол переміг. Тільки скейт лишився.

– Трюки делаешь?

– Колись робив. З 12-ти до 14 років я займався дуже наполегливо, та потім забив. Зараз можу покататися на скейті по району, та без дурощів. Травмуватися в такій ситуації – це просто, але нерозумно.

Источник: matchday.ua (автор – Николай Кизилов)