21-річний захисник Динамо Денис Попов розповів про карантин та догравання чемпіонату, а ще поділився своїми враженнями від результату команди у цьому сезоні.

Також захисник Динамо й молодіжної збірної України Денис Попов розповів про свою дружбу з 19-річним одноклубником Георгієм Цитаїшвілі.

Про карантин і догравання чемпіонату

— Це як бальзам на душу, що є можливість всіх побачити і почати більш-менш повноцінно працювати. Сподіваємося, що скоро почнуться матчі і будемо грати. Ігрового тонусу реально не вистачає. Це сильно відчувається, але тренуємося і вже нормально себе відчуваємо.

Не думаю, що всі лежали на дивані і відпочивали — хлопці старалися підтримувати себе. Все перевіримо в грі. У тренуванні не зрозумієш, готовий ти чи ні. Скажу чесно,  перший тиждень карантину я взагалі нічого не робив. До мене кілька кілограмів «прилипло», але коли почав серйозно працювати, то скинув два кілограми. Відчуваю себе добре, легкий.

Раніше ми не приділяли багато уваги гігієні, як все потрібно робити. А зараз вже клац — потрібно руки помити, антисептиком обробити. Це вже виробилося до автоматизму.

Единственный телеграм-канал о детско-юношеском и молодежном футболе. Подписывайтесь @goldtalant 

Повністю підтримую думку Ігоря Суркіса дограти чемпіонат в Києві. Він знає, що говорить. Це був би найоптимальніший варіант. Тим більше, президент може надати поле або іншу інфраструктуру, які потрібні іншим командам. Логічно було б так зробити.

У підсвідомості є, що перший матч граємо з Шахтарем. Налаштовуватися на цю гру нікому з цих клубів не потрібно. Це принципові ігри, вони завжди емоційні і захоплюючі. Але якщо чесно, вже не важливо, з ким грати. Вже так хочеться грати, що все одно. Але важливо не перегоріти і здобути позитивний результат.

Попов знає, що каже: його гол Шахтарю.

Про сезон у виконанні Динамо і ціну помилки

— Однієї причини не знайдеш, чому так і як це виправити. Є ланцюжок — то недоналаштувався, то перегорів, то ще щось. Є багато факторів, які можуть впливати на такий негативний результат. Якби це була одна причина, то її б давно виправили. Але це життя — тут буває як добре, так і погано. Для себе особисто не визначив цю причину, не зрозумів її. Вони різні.

Тиск в Динамо є, він пристойний, але тисне не тільки на мене, а й на всю команду. Причина одна — уболівальників можна зрозуміти. Вони зачекалися, вони хочуть трофеїв. Повірте, ми теж намагаємося. Було б нерозумно сказати, що ми не хочемо. Ми намагаємося, працюємо, щоб радувати нашого вболівальника. Так, вони можуть сказати свою думку, але вони повинні розуміти — ми не сидимо, склавши руки. В даний момент нам важливий результат за всяку ціну.

Той, хто нічого не робить, той не помиляється. Я не боюся помилятися. Тому що потрібно набити свої гулі, все з досвідом приходить. Переходити нікуди поки теж не хочу і не планую. Туди, де менша ціна помилки. У мене блакитна кров.

Про перемогу в Кубку або друге місце в чемпіонаті

— Складний вибір — було б ідеально і друге місце, і Кубок. У даній ситуації це два рівноцінних завдання для Динамо. Хочемо і там, і там досягти своєї мети.

Про пісні в збірній України і шанс зіграти на Євро

— Давайте для початку нехай викличуть, а потім вже будемо думати, що співати. Для початку потрібно туди потрапити і зіграти. Яку пісню заспівати — це найменше, що хвилює. Не було навіть конкретно такого, що мене викликають. Не знав, викличуть мене чи ні. Серед плюсів перенесення Євро — буде час ще себе показати, додасться майстерність. Якщо викличуть, все нормально буде, буду на сьомому небі від щастя.

Попов і Шапаренко у молодіжній збірній України. Фото пресс-службы УАФ.

Про інстаграмм і FIFA

— Зараз такий час, що у будь-якої людини є інстаграм, життя в соцмережах, спілкування і знайомство там. Не більше того. Але буває, що можу залипнути. Якщо нічого робити, то трапляється таке. Хоча загалом у мене не так багато вільного часу.

Я більше на FIFA можу залипнути. Дивлюся на годинник, а я вже годин шість сиджу. Не скажу, що я прям такий сильний гравець, але конкуренцію можу скласти. Знаю, що ви хотіли організувати матч з Шахтарем. Не знаю, чому хлопці не хотіли зіграти. Може, подумали, що я крутий і граю добре.

Не буду називати цифри, скільки за карантин задонатив на FIFA. За ці гроші якийсь айфон можна купити. Я граю в «фіфу», а не займаюся дурницями. Тут немає нічого страшного. Зараз не граю вікенд-лігу, мало часу. Кращий результат — 17 перемог, «золото-2» у мене було.

Про дружбу з Цітаїшвілі

— Коли перейшов з РУФК в академію, я його побачив, але ми не познайомилися. Він тоді погано російською розмовляв. Коли я пішов з академії, ми спілкувалися, але чисто в інстаграмі переписувалися, вітали з перемогами, голами. Потім його теж забрали в U-19 і ми познайомилися ближче. Я побачив, що він непоганий хлопець, взяв його під своє крило, завів до кімнати і сказав: «Будеш жити тут». Почав все розповідати, знайомити з пацанами. І так воно пішло. Він тоді із сильним акцентом говорив, а не як зараз. Жартував над ним постійно. Але він перспективний хлопець, трохи вміє грати в футбол.

Дружбани: Попов і Цитаїшвілі

Я вже до Грузії літав, він до мене їздив. Навіть сестру його хрестив, ми вже як рідня. Мене в цій країні все здивувало. Добре, що злітав. Побував в головних святих місцях там, це мені було важливо. Подивився природу, культуру. Там дуже хороші, гостинні люди. Це найбільше кидається в очі. Ми потрапили туди, коли там були мітинги. Тому особливо не гуляли, тільки на машині їздили.

У грузинів все  в дрібницях. Якщо ти якось не так подивився на дівчину, яка йде з хлопцем, то тобі можуть пред’явити за це.

Про те, що Цітаїшвілі дають мало шансів в Динамо

— Не можу сказати, що йому рано. Його гол у фіналі чемпіонаті світу — майстерність і вищий пілотаж. З приводу того, що йому не дають багато часу в Динамо, то тренерам приймати рішення. Так, він мій найкращий друг, він викладається на тренуваннях, старається. Я завжди за нього. Хочу, щоб у нього все було добре.

Про знеціненні перемоги України на чемпіонаті світу U-20

— Я відповім трішечки грубо: «Хто так каже — нехай заздрить мовчки». От і все. Є нормальні футбольні люди, які розбираються в цій грі. А є диванні експерти і далекі від цього всього люди — нехай вони заздрять мовчки.

Як можна так говорити, якщо це чемпіонат світу? Там немає слабких команд. Корею, з якою ми грали у фіналі, 5 років тому вважали слабкою командою. Там футбол не сильно був розвинений. Але коли вони заїхали на турнір… У них обладнання, починаючи від фізіотерапії і закінчуючи ролами. Вони навіть свої велосипеди привозили. Рівень — божевільний. Як можна говорити, що там не рівень? У них навіть свій кухар був, у нас не було — ми їли те, що нам давали. Не знаю, що на таке відповідати.

Після перемоги над Італією я зрозумів, що нам зверху допоможе якась сила. Аж мурашки по шкірі зараз, коли це говорю. Добре, що помітили і не зарахували гол італійців. Італія — це гранд, краще ж, щоб вони пройшли. Але Боженька допоміг. Коли корейці забили гол, сердечко пішло в п’яти, мандраж. Коли зрівняли, то сидів спокійно. Коли забили другий і Гіо крапку поставив, то вже все. Святкував на трибуні за п’ять хвилин до кінця.

Так, я не грав в тому фіналі (через дискваліфікацію). Але якби я знав, що буду грати, але ми програємо, то я б так не хотів. Краще не грати, але виграти. Можна сказати, що потрібно шкодувати про те, що не зіграв в такому матчі. Але все склалося добре, так що шкодувати не потрібно. Так повинно було бути.

Про функції захисника у Хацкевича, Михайличенка і Петракова

— Не можу сказати, тому що з Хацкевичем працював не багато. Мене тільки підпускали до тренувань, але не як зараз. У кожного тренера своє бачення і розуміння футболу. Воно ж не може бути однаковим. У того одне, у того інше.

Завдання захисника особливо не змінюються. Ти повинен бути надійним в обороні, грати строго, не вигадувати і добре починати атаки. У збірній ми грали в три захисники, було легше — встигали страхувати один одного. Коли два захисника, потрібно більше роботи дати, трохи складніше. Але в принципі одні й ті ж обов’язки.

Щодо моменту з Мораесом і футболки, випущеної ультрас

— Такої футболки у мене немає, але хочу її купити. Я його не вирубав, це був ігровий момент. Але фотограф зафіксував цей епізод непогано. Хотів би мати таку футболку. Непогано зробили, мені сподобалося.

Потрібно грати на почуттях. А результат побачиш тільки потім — добре зіграв чи погано. Звичайно, бувають такі матчі, коли голова не думає. Але завжди потрібно думати про команду, щоб не залишити її в меншості. День на день не випадає, але завжди прокручую в голові ігрові моменти. Заспокоюю себе трохи, щоб не перейти межу і думати холодною головою.

Про те, хто найбільше в Динамо зависає в залі і багато жартує

— Ібрагім Каргбо, він добре фізично розвинений. Він постійно качається, тільки не знаю, для чого. Якщо йому комфортно, нехай займається. Я заходжу в тренажерний зал тільки на півгодинки. Мене роздуває, руки, як кулі. Я підтримую форму, розминаюся перед тренуванням, після теж можна трохи попрацювати. Але з вагою особливо не працюю.

За жартами раніше Гармаш був, Кум. Його не вистачає в цьому плані. Це легенда для мене, класний хлопець, у нього на все свою думка. Але згадати щось складно, це момент — він швидко зацькував і поїхали далі. У нього своя англійська мова, особлива, тільки він її розуміє. А зараз Жора Бущан, у нього цей одеський гумор.

Про футбол в рідному селі Мигія

— Що мені запам’яталося — після матчу всі старі їдуть пиво пити, відпочивати. П’яні вболівальники приїжджали на «Жигулях». Потім маткалися — ось це мені запам’яталося. У нас не було роздягальні — ми переодягалися на свіжому повітрі. На виїзди катали своїми машинами. Села ж поруч.

Два роки тому приїхав з Георгієм Цітаішвілі на вихідні до мене. Мій тренер узяв нас на футзал. Ми такий феєрверк крутили. Всі відразу зрозуміли — хто ми і що ми. Нас всі впізнали: віталися, удачі бажали. Він тоді пачку забив, я — кілька хороших голів. У нападі грали. Хоч я і захисник, але не повертався.

Були там і хороші хлопці. Не пам’ятаю, як того хлопця звати. Ми обидва грали на позиції нападника і виділялися. А потім він бах-бах-бах, і поплив. Де він зараз — не знаю.

Про переїзд до Києва

— Трішки було важкувато, але багато чого подобалося, тому повертатися не хотів. Почав пізнавати багато нового, як з гір спустився. Дуже великий плюс і важлива роль — дві рідні сестри живуть в Києві. Вони все організували, проблем не було. Вони завжди були поруч, підтримували, допомагали.

За те, щоб потрапити в академію Динамо, не платив, я що корупціонер? Так, чутки про таке (про корупцію в академії Динамо, — прим. Tribuna.com) ходять, але я не знаю. Не можу сказати. Скажу за себе — я нічого не платив на мільйон відсотків.

Про Серхіо Рамоса

— Пам’ятаю момент з Салахом в київському фіналі ЛЧ. Якби Мохаммед впав інакше, то травми б не було. Але так склалося. Всі почали говорити, що Рамос погано вчинив, але не бачу тут нічого поганого. Він прибрав дуже небезпечного гравця суперника. Красиво, майстерно, без жовтої картки.

Він жорсткий гравець, але на нього потрібно дивитися і брати все, що тільки можна. Що про нього поганого можна сказати? Не розумію таких людей. Ви спочатку досягніть того, що він домігся, а потім кажіть. У мене перше татуювання з ним пов’язане, зробив його у 14 років.

Про нічні клуби і алкоголь

— Ходжу просто кожен день, не вилажу звідти (сміється, — прим.). Будь-яка людина хоча б раз у своєму житті ходить подивитися, що там відбувається. Так само і з алкоголем. Але є такі персонажі, які починають чудити. А якщо ти нормальна порядна людина, випив келих вина або пляшку пива, то в цьому немає нічого поганого. Найголовніше — не порушувати режим. Якщо у тебе завтра тренування, а ти поїхав гудіти, то це неправильно.

Про перші гроші

— У РУФК підписували перспективних хлопців, щоб вони не могли нікуди піти. Мене підписали, мінімальна стипендія була тисячу гривень. Коли вона прийшла, був дуже задоволений. Для 14 років це дуже серйозні гроші, міг ходити в магазин щось собі купувати, — розповів Попов в інтерв’ю сайту Tribuna.

Талант Шапаренко: любив грати, коли Хацкевич давав свободу дії

 Загрузка ...