У поєдинку 13-го туру УПЛ з Шахтарем у складі Зелено-білих дебютував 20-річний Ярослав Деда. До зустрічі з гірниками Деда провів у цьому сезоні три гри за дубль і відзначився 7 (!) забитими голами

В розмові з Інформаційним центром ФК Карпати футболіст акцентує увагу на топ-10 ключових аспектах своєї футбольної кар’єри.

— Дуже радий, що нарешті здійснив цей крок у першу команду, — сказав Ярослав Деда. — Для мене цей момент мав велике значення і я хотів якнайшвидше дебютувати. Після трьох непоганих матчів за молодіжну команду тренерський штаб повірив у мене, тепер намагатимуся не підвести. Особливого хвилювання не було, адже я вже мав досвід виступів в УПЛ. Напередодні Роман Санжар зайшов у роздягальню молодіжки і повідомив мені, що я потрапив у заявку. Задоволений усім — прикро тільки, що поступилися у рідних стінах.

До мене чудово ставляться усі хлопці в колективі. Вдячний їм за хороший прийом. Можливо, трохи більше спілкуюся з Кірилом Кіриленка — можемо прогулятися з ним по місту. Також важливу роль відіграють у моєму житті батьки та дівчина. Крім того, на матчі з Шахтарем було чимало моїх земляків, які приїхали спеціально для того, щоб підтримати мене. Дуже вдячний усім друзям за допомогу.

Я народився у селищі Івано-Франковому, що розташоване в Яворівському районі. Так трапилося, що саме там я зацікавився футболом і робив свої перші кроки. Крім футболу, мені також подобалися баскетбол та настільний теніс, щоправда, футбол виграв у них конкуренцію. Мої батьки займалися спортом на любительському рівні: мама — біатлоном, а батько хокеєм та футболом.

Ми з моїм братом Мирославом є двійнятами. Він старший за мене — народився на 5 хвилин швидше. Відчуваю Мирослава на полі на підсвідомому рівні. Ми з ним дуже близькі, спілкуємося кожного дня. Зараз він виступає за єреванське Торпедо. Кілька днів тому Мирослав забив гол в Кубку Вірменії, я радий за нього. У своїй дебютній грі за Торпедо він теж відзначився. На футбол ми записалися одночасно, у нас це відбулося синхронно. Спочатку разом ми поїхали у Володимир-Волинський у BRW-ВІК, а потім в Луцьк. Після Волині вирушили в Карабах, однак в команду взяли лише мене — тоді ми вперше у кар’єрі розлучилися. До речі, у нас з Мирославом є дві старших сестри.

Ярослав Деда (Карабах)

У Волині Віталій Володимирович Кварцяний дуже допоміг мені, умовно кажучи, відкрив очі на футбол. Його науку я добре запам’ятав. Головне правило — ніколи не здаватися. Особливо важливо для мене це мало значення під час важких періодів у житті. Звичайно, у нас з Кварцяним були конфлікти, але я згадую про тренера лише з позитивом. Віталій Володимирович посприяв моєму дебюту в Прем’єр-лізі, коли я ще навчався у школі. Зіграв я тоді не найкращим чином і тренер замінив мене ще в середині першого тайму. Мабуть, не був готовим до дебюту в стартовому складі.

Мій зріст становить 174 сантиметри. Так, я не є гренадером і загалом не вписуюся в концепцію Волині. Мені складно сказати, чим я сподобався Кварцяному. Мабуть, він звернув увагу на мій рух на полі, на мою швидкість. Напевно, це стало ключовим фактором. В футболі це теж має велике значення.

Ярослав Деда став першим футболістом 1999 року народження у Прем’єр-лізі

Керувався правилом Кварцяного, коли двічі зазнавав перелому ніг. Так склалося, що я ламав обидві ноги, проте в одному і тому ж місці. Однак завдяки фізіології і шаленому бажанню повернутися на поле прощався з гіпсом на кілька тижнів раніше запланованого. Обидва переломи сталися в один день — 4 травня. З тією різницею, що перший перелом трапився у 2017-му році, а другий — у 2019-му.

Поїздка до Азербайджану дала мені дуже багато. Як тільки я почув про варіант з Карабахом, то не задумувався ні на мить — виникла перспектива пограти в Лізі чемпіонів. Менталітет в Азербайджані різниться з нашим, хоча спочатку не відчував проблем — ми були в команді разом з братом. Коли Мирослав поїхав, то за два місяці я адаптувався і почував себе, ніби вдома. Мені справді пропонували змінити громадянство — у листопаді 2017-го. Я поїхав додому, порадився за батьками і відповів, що не пристану на цю пропозицію. Я — українець і хочу грати лише за збірну України.

ЮЛЧ. Ярослав Деда (у темній формі) проти Атлетико

Так склалося, що я забив три м’ячі у чотирьох матчах цього турніру. Нам пощастило з суперниками: Рома, Атлетіко та Челсі. Розуміли, що буде цікаво та нелегко. Втім Карабаху навіть вдалося здобути три очки в Іспанії. Ми перемогли Атлетіко — 1:0, а я забив єдиний м’яч. Це був класний досвід і відмінний період.

Герой Відсвяткувавши іменини на милицях, Ярослав Деда наразі серед кращих снайперів чемпіонату U-21

 Загрузка ...