Розпочавши підводити підсумки минулого чемпіонату U-19 із коментаря очільника юніорської команди Карпат Романа Гнатіва, продовжимо мандрувати Західною Україною. На черзі — Волинь U-19 і її керманич Альберт Шахов

Волинь ударно повернулася в юнацьку Прем’єр-лігу. Щоправда, початок сезону змусив команду Альберта Шахова та Володимира Гапона пройти певний період адаптації до нового рівня. І якщо у першому колі Хрестоносці не добрали силу-силенну очок через не зовсім хорошу реалізацію моментів та непотрібні помилки, то навесні — зробили суперстрибок із 11-ї сходинки на четверту. При цьому команда ефектно здолала бронзові Карпати вдома (3:0), Андрій Зінь двічі забивав п’ятою, а Волинь доставила немало проблем навіть визнаним фаворитам — Шахтарю та Динамо, намагаючись на рівних боротися проти грандів юнацького футболу. Тож клубній прес-службі було про що поговорити із старшим тренером команди — Альбертом Шаховим…

— Альберте Георгійовичу, це був складний сезон. Дивлячись на нього зараз, можна сказати, що команда виступила вдало?

— В першу чергу, хочу подякувати хлопцям за ту роботу, яку вони зробили. Також — подякувати керівництву, яке вірило у нас, хоча одразу все не виходило, тренерам першої команди — за підтримку, і своєму тренерському штабу, який виклався у цьому чемпіонаті на повну. Після закінчення розуміємо, що Волинь ще не посідала такі високі місця, однак розуміємо — це не межа і ми можемо більше, тому в наступному чемпіонаті намагатимемося не збавляти обороти і як мінімум тримати планку.

Включили форсаж Мощным рывком на финише футболисты Волыни взлетели на четвертое место в чемпионате Украины U-19

— Чого не вистачало команді у першій частині сезону?

— У першу чергу — зіграності. У нас було чотири школи — це гравці, які виступали торік у Першій лізі чемпіонату U-19, наші випускники 2001 року народження, а також футболісти з Моршина та Володимира-Волинського. Поки хлопці зрозуміли, чого ми хочемо від них, як ми хочемо грати, що ми проповідуємо — минуло досить чимало часу. Однак зимові збори поставили усе на свої місця, хлопці вникли у наші ідеї, і це дало результат.

Альберт Шахов із помічниками

— Навесні команда за 10-11 матчів забила вдвічі більше, аніж влітку-восени за 15-16. Можна сказати, що Волинь прорвало по реалізації?

— Ми намагалися створювати багато гольових моментів, і з реалізацією стало краще у нас. Ще раз кажу — у першому колі була якась незіграність, боязнь. Були такі ігри, де ми могли забивати два-три голи і спокійно завершувати гру, однак натомість ми їх не забивали і пропускали прикрі м’ячі. А щодо реалізації — вся команда стала грати на результат, грати більш агресивно, грати на чужій половині поля, не давати супернику розвивати свої атаки, тому у нас з’явилося більше моментів, і, відповідно — й забитих голів.

— Власне, гра Волині U-19 здавалася трохи нетиповою для цього чемпіонату. Окрім трійки лідерів, саме наша команда вирізнялася різноманітністю у стилях гри. Стати особливими і впізнаваними — це була задумка тренерського штабу?

— Думаю, ні для кого не секрет, що Волинь завжди грала агресивний футбол. Можливо, у першому колі ми трохи не розуміли, що таке Прем’єр-ліга, грали з якоюсь обережністю. А у другому колі ми зрозуміли, що всі команди нам по зубах і стали грати набагато агресивніший футбол.

— Який матч Волині U-19 був найкращим у сезоні?

— На мою думку, матч з Карпатами вдома, коли ми виграли з рахунком 3:0. Ми спілкувалися з багатьма тренерами, які стежать за нами, і вони всі дійсно бачили, що ми тоді повністю переграли Карпати, у яких, за нашими підрахунками було десь семеро збірників.

Проти Карпат

— Цікаве спостереження — воротарська і захисні позиції фактично протягом усього сезону були незмінними. Це було доказом стабільністю нашого тилу?

— Спочатку ми не так багато забивали, однак і не так багато пропускали, тому в захисній лінії не потрібно було щось міняти. Якщо центральні захисники грали надійно, а флангові якісно відпрацьовували і в обороні, і в атаці — не було сенсу щось змінювати. Єдине, що якщо восени у нас більше грали хлопці 2001-го року народження, то в другому на деяких позиціях ми зробили ставку на старших хлопців.

— Перед новим сезоном з головною командою працювали двоє гравців вашої Волині U-19 — Артур Рябов та Назарій Богомаз, яким можуть дати шанс у дорослій команді. Чи задоволені ви таким шансом своїх підопічних?

— Ми б хотіли навіть щоб більше хлопців з юнацького рівня потрапляли до дорослої команди. Усі ми засмучені тим фактом, що Волинь не потрапила до Прем’єр-ліги. Ці хлопці, які не можуть далі виступати за команду U-19, по суті, йдуть на «вільні хліба». Сподіваємося, що через рік команда вийде до Прем’єр-ліги, ми їх повернемо, і у нас уже буде дуже боєздатний дубль.

Артур Рябов

— Скільки гравців переростають вікову групу? Ким збираєтеся їх замінити?

— Одинадцять футболістів у нас були 2000-го року народження. Фактично 70 відсотків з них — з основного складу. Щодо заміни — ну знову ж таки, залишаються у нас гравці 2001-го року народження, які уже обстрілялися у Прем’єр-лізі, зараз ще будемо переглядати випускний рік наших шкіл Волині, Володимира-Волинського, Моршина. У нашому, скажімо так, шорт-листі — 41 футболіст, включно і з гравцями на перегляді, і з тими, хто уже встиг щось довести.

На просмотре За Динамо в спаррингах играет один из героев прошлого чемпионата U-19

— Повернемося до останнього сезону. Особливо навесні ми часто бачили награні комбінації — наприклад, при стандартних положеннях. Чи є це свідченням того, що таким компонентам приділялася особлива увага?

— Так, ми цьому виділяли увагу. Можливо, не стільки, скільки хотілося б, однак це була дуже важлива частина нашої роботи і дуже важливі напрацювання. Завдяки ним ми забили досить гарні та дуже важливі голи. Що хотів би відзначити: на стандарті потрібна хороша передача, і у нас були виконавці, які могли її зробити — в цьому, мабуть, головна заслуга успішної гри при стандартах. Крім того, якщо раніше більшість гравців йшли на стандарт побути присутніми, то в другій частині цього сезону вони краще знали, що їм робити, де буде м’яч, і забивали ось ці потрібні голи.

Проти Динамо

— У нашої команди була особливість — Волинь U-19 намагалася на рівних битися з Шахтарем і Динамо, і попри поразки, залишала дуже і дуже непогане враження. Чи були ви задоволені грою підопічних у тих матчах?

— У першій грі другого кола проти Динамо у Києві ми програли 2:4. Я не сказав би, що результат відповідав грі. Ми забили першими, однак, схоже, самі побоялися свого щастя. При цьому не припиняли комбінувати і навіть знову забили, однак в підсумку пропустили ще і закінчили 2:4. А у домашній грі з Динамо, коли ми поступилися 0:5 — хай там як відносяться до моїх слів, однак я задоволений був її змістом. Ми дуже багато тоді не забили гольових моментів, а до того — їхали у важкий виїзд до Чернігова, де грали на штучному полі у жарку погоду. Думаю, що все у комплексі — і штучне поле, і нереалізація, і гра з другого дня на третій — відбилися на підсумковому результаті.

— Ви з Володимиром Гапоном завжди дуже емоційно працюєте на матчах. Після сезону хлопці зрозуміли, що недарма іноді отримували втика?

— Ми завжди наголошуємо хлопцям: ми іноді кричимо чи різко відгукуємося, але при цьому хочемо, щоб вони розуміли критику — вони її отримують як футболісти. Ми стараємося, щоб вони не переносили її на якісь свої людські якості, і розуміли, що футболіст і звичайна людина — різні поняття. Тим паче, що у повсякденному житті ми ніколи не спілкуємося з підопічними на підвищених тонах.

— Які шанси у гравців команди U-19 вийти на новий рівень, а, можливо, і у дорослий футбол?

— Все залежить від самих футболістів. У кожного з них — свої задатки, свої таланти, свої достоїнства і хороші якості. Якщо вони себе будуть проявляти і сумлінно працювати — дай Бог їм потрапити в хороші команди до хороших тренерів. Хотілося б, щоб і їх майбутні тренери їм довіряли як можна більше. Самі розумієте, у їхньому віці довіра тренера дуже важлива, і можливо, десь комусь не буде вистачати ігрової практики, однак це уже — природній відбір. Хто буде сильнішим фізично, тактично, технічно — той буде рости і грати далі.

— Чи є вже якісь плани на майбутній сезон?

— Ми плануємо збір у Моршині. Він буде ознайомчим та відсіюючим для тих хлопців, які у нас на олівці. І там же, у Моршині, буде й основна підготовка до чемпіонату України.

Готуйсь! Незамінний Олімпік: юніорський чемпіонат України також буде куцим

 Загрузка ...