19-річний захисник Петро Харжевський — єдиний з гравців зелено-білих, який за один сезон встиг зіграти одразу за три команди Карпат
Якщо виступи за юніорів чи молодіжку — звична справа для карпатівця, то гра в УПЛ в новинку. В інтерв’ю для Інформаційного центру клубу хавбек розповів про дебют за основу та те, якими бачить Карпати, через кілька років.
— Цього року ти грав одразу в трьох чемпіонатах: U-19, U-21 та УПЛ. Різниця між турнірами дуже суттєва?
— Якщо чесно, то різниця відчувається більше на тренуваннях. Відрізняється темп та швидкість гри. У першій команді потрібно швидше приймати рішення і бути більше фізично підготовленим.
— Ти дебютував у грі з Ворсклою, коли Карпати виграли – 4:0. Перемога додала ще більшої ейфорії від дебюту?
— Звичайно. Перемагати завжди приємно, а особливо, у першому матчі за основу, тому я був дуже задоволений. Дебютувати при перемозі та поразці команди — це дві різні речі. Тому свій дебют згадуватиму лише з позитивними емоціями.
— Колись ти починав грати на позиції нападника, згодом тебе перекваліфікували в захисники. Де комфортніше себе почуваєш?
— Зручно почуваюсь на обох позиціях. В U-19 та U-21 мене ставлять в оборону, а в першій команді награють як опорного півзахисника. У збірній я також грав опорника, тому для немає великої різниці. Гратиму на тій позиції, на якій мене бачить тренер.
— Незважаючи на юний вік, ти вже встиг попрацювати з багатьма тренерами. Яке враження на тебе справив Фабрі Гонсалес?
— Він дуже емоційний та повністю віддається своїй справі. З таким тренером приємно працювати. Мені як молодому футболісту легко в першій команді, тому що тренер та партнери завжди підказують та підстраховують.
— Колись ти зізнавався, що мав змогу перейти в Шахтар, Динамо та Дніпро, але відмовився. Якби така пропозиція надійшла зараз, ти б погодився?
— Ні. Карпати мене повністю влаштовують. Я усім задоволений, тому не бачу сенсу шукати якісь інші варіанти.
— Враховуючи це, можеш назвати себе гравцем із зелено-білим серцем?
— Можу і пишаюся цим. Я приїхав до Академії Карпат, коли мені було 14, і з того моменту щиро вболіваю за цей клуб. Коли я приїжджав у розташування юнацьких збірних, то завжди пишався тим, що я львів’янин і представляю Карпати.
— Якими ти бачиш Карпати через кілька років?
— Звичайно, дуже хотілося б бачити Карпати призерами, щоб команда постійно виступала в єврокубках. Дуже надіюсь, що в майбутньому так і буде.
— Після того, як Карпати не потрапили в першу шістку та вилетіли з Кубку, багато вболівальників вважають, що для команди сезон вже втрачено. Яка твоя думка, щодо цього?
— Сезон ще не завершився, тому так говорити ще зарано. Так, на жаль, основне завдання команда не виконала. Але Карпати завжди битимуться до останнього і гратимуть за честь Львова та клубу. Зараз потрібно реабілітуватися перед уболівальниками. А для цього потрібно в кожному матчі віддаватись на повну і перемагати. Тоді все стане на свої місця.