Гідно, що й казати, розпочала новий чемпіонат U-19 серед команд першої ліги івано-франківська Ніка. У першому ж турі було розгромлено Поділля (5:0), у другому сталася прикра поразка у Чернівцях, в компенсовані арбітром хвилини (0:1)

Інформаційна служба ФК Ніка поспілкувалася з головним тренером Анатолієм Олександровичем Поляковим, для початку він пудсумував попередній, дебютний сезон команди у першій юніорській лізі та розповів про сьогодення.

— На початках, коли мене запросив сюди Андрій Тарасович Шулятицький, ніхто не вірив у такий проект як Ніка U-19. Вірили тільки Андрій Тарасович і я. Та ми втерли носа всім скептикам, показавши пристойні результати.

А починалось все доволі складно, адже будували колектив на базі вихованців 2000 р. н. нашого клубу. Саме вони і склали кістяк новоствореної команди. Ми повністю змінили підхід до тренувань — хлопці тренувались шість разів на тиждень і мали лише один вихідний. Не кожен зміг витримати такий професійний підхід, тож дехто пішов у інші команди, на область. А з тими, хто залишився, ми розпочали боротьбу у першій лізі U-19.

Та сама Ніка

— Осінню частину минулого сезону не можна назвати вдалою для команди…

— Початок сезону виявився для нас дещо важкуватим. Направду, нам не вистачало хороших гравців. Поки всі наші суперники грали футболістами 1998 та 1999 р. н., то наша команда, як я вже казав, базувалась на гравцях 2000 р. н.

В прошлом туре Действующий чемпион бит дома Колосом, а новенький Чемпион феерит голами

У перших матчах вік давався взнаки, тому деякі ігри видались провальними. Наприклад, у гостьовому матчі з Рухом ми вели у рахунку, та хлопцям банально не вистачило досвіду подібних ігор і програли 2:3. Та ж історія і в домашньому матчі проти луцької Волині, коли вели 2:0, а в результаті зазнали мінімальної поразки. Як відомо, тренування — це одне, а матчі — зовсім інше. Тому банально не вистачило ігрової практики такого рівня.

У другій половині осінньої частини покращили якість гри, розібрались, хто на якій позиції краще виглядає, зробили деякі перестановки і в першому колі здобули перемоги у трьох іграх. Це було приємним сюрпризом, адже не опинились на останній сходинці нашої групи. Якщо говорити про якість гри, то лише Буковина обіграла нас на класі. В інших поєдинках програвали не командно, а індивідуально. Хлопці припустились дуже багатьох, можна сказати, дитячих помилок, які нівелюються у ДЮФЛУ, але є вирішальними на рівні U-19. Тут вищі швидкості і суперник карає за кожну помилку біля власних воріт. Ось ці моменти стали новиною для хлопців, яким було трохи важко адаптуватись до вже дорослого швидкісного футболу.

В той самий час після першого кола ми рекомендували двох футболістів у Прем’єр-лігу — Володимир Коржак та Владислав Семотюк повнили ряди кам’янської Сталі. Те, що потім сталось зі Сталлю, це, звісно, не наша провина (посміхається — ред.). Хлопці пішли на більш високий рівень.

Вустами суперників «У таку спеку на синтетиці хлопці Буковини просто підсіли»

Після двох ігор у команді U-19 Семотюк був залучений до дублюючого складу «сталеварів». Це означає, що ми правильно налагодили роботу і підготували якісного гравця. Адже з самого початку ставили собі за мету підготувати гравців після закінчення футбольної школи. Ми повинні дати футболістам ще більше у тактичному, фізичному планах, і щоб вони продовжували грати на вищому рівні. Наш проект має стати містком для юних талантів у великий футбол. І не важливо, чи у нас, чи в іншій команді гравець продовжить кар’єру.

— Навесні 2018-го наші футболісти показали непогану форму, набравши 13 очок у дев’яти зіграних матчах.

— Під час зимового періоду взяли участь у різноманітних передсезонних турнірах — кубок Підгір’я, зимовий кубок ДЮФЛУ, кубок мера Івано-Франківська. Ми змогли спробувати себе на фоні дорослих команд. Нас змусили ще швидше думати, ще швидше приймати рішення і швидше працювати на полі. Також запросили двох гравців з чемпіонату області — Дениса Чеканського і Ярослав Семчука. Після приходу з дорослого чемпіонату, вони були вражені наскільки високий рівень у змаганнях U-19. Точкове підсилення і плідна праця під час зимової паузи пішли нам на користь і у другому колі виглядали набагато краще.

Ніка проти Покуття

Але є команди на кшталт Буковини, Волині чи Мункача, які мають змогу збирати під свої знамена не лише місцевих футболістів, а й гравців з інших областей Західної України. У нас же таких можливостей поки немає. У нас грають лише місцеві футболісти, ті, що з області. У клубі поставлена мета налагодити тренувальний процес. Щоб гравець не просто приїхав, зіграв календарну гру і поїхав. Він має брати участь у тренувальному процесі. Саме тоді ми бачимо ріст, прогрес і тоді є сенс займатись підготовкою гравців. Насамперед, ми повинні якісно підготувати футболіста, тож не ставимо результат понад усе.

— Хто був лідером команди у минулому сезоні?

— Якщо відмітити індивідуально, то у першому колі лідерами команди були Коржак, Семотюк, Руденко, Дриган. А от в другому колі до них приєднались Семчук, чудово проявив себе Чеканський на позиції центрального оборонця. По-новому розкрився Боднарук, що відновився після травми і набрав хорошу форму.

— Які плани на новий сезон?

— У нас вже є кістяк команди на який будемо опиратись — 2000 р. н. плюс випускники нашого клубу 2001 р. н. Це Щербаков, Феліпович, Ходак, Соколенко, Крижанівський та ін. Ми домовились, що всі випускники 2001 р. н. приступають до роботи у команді U-19. І вже від того, хто себе проявить і як якісно працюватиме, залежатиме їх подальша доля у головній команді.

Тренування футболістів Ніки, майбутніх переможців

Ніхто ні з ким не прощається, це наші вихованці на яких ми будемо робити ставку. У нас є доволі хороша школа. До прикладу, команда U-17 у своїй зоні посіла другу сходинку і мала всі шанси пробитись до плей-офф. Дещо невдалий старт зіпсував всі карти, адже у весняній частині сезону зіграли вісім ігор і у всіх восьми перемогли. Тому продовжуємо працювати і рухатись далі.

Ми хочемо створити конкуренцію в команді, щоб було близько двох рівноцінних складів. Футболісти повинні розуміти, що якщо ти тренуєшся, стараєшся працюєш над собою — ти граєш, не тренуєшся — не граєш