Розкішний шанс взяти бронзові медалі чемпіонату U-21 в останній ігровий день втратили Карпати. Їхній головний конкурент Олександрія не очікувано поступилася на своєму полі Маріуполю (0:1), львів’янам залишалося лише виграти свій поєдинок 32-го туру у Ворскли

Завдання виявилося не під силу, гості програли 0:2 й фінішували у підсумку четвертими. Чому сталося саме так інформаційному центру клубу розповів старший тренер команди Олександр Чижевський:

Про бронзову мету

—  Дуже прикро, що втратили шанс здобути бронзові медалі. Ми ставили перед собою мету, як і рік тому, стати призерами. У минулому сезоні нам це вдалося зробити, а цього разу забракло у підсумку якихось двох очок. Де ми їх загубили? Точно не в останньому матчі, бо в ньому ми на перемогу не награли…

Про лазарет

— Але все закономірно, бо чудес у футболі не буває. У другій частині сезону у нас увесь час були серйозні кадрові проблеми. Зокрема, так і не вилікувався повністю від травми Роман Лебедь, який увесь минулий сезон і в першій половині цього стабільно був одним з лідерів нашої команди. Фактично аналогічна проблема і в іншого нашого лідера Ігоря Богача, який лише лічені рази у другій частині сезону виходив на поле та й то не в найкращих своїх кондиціях.

Ворскла U-21 — Карпати U-21

Про обмаль шансів

— Коли ж говорити про наш матч проти Ворскли, то ми на нього приїхали, маючи лише 15 футболістів, двоє з яких воротарі. До того ж серед польових гравців було чимало таких, хто цієї весни з різних причин майже не мав ігрової практики. Аби не бути голослівним, скажу, що коли порівнювати нинішню заявку на гру з тою, яка у нас була тиждень тому на матч з київським Динамо, то виходить мінус шість гравців — думаю, той, хто хоча б трохи розуміється на футболі, чудово усвідомлює, що це значить для команди. Тому шансів виграти в полтавчан та ще й на їхньому полі у нас було не багато, хоча ми налаштовували команду саме на перемогу, бо інший результат нас аж ніяк не влаштовував.

Про силу й помилки

— Ми розуміли, що не зможемо грати проти Ворскли з позиції сили, тому й обрали гру другим номером. Однак проблеми у нас виникли уже в дебюті, коли ми пропустили зовсім не обов’язковий гол. Я б зрозумів, якби нам забили після якоїсь добре розіграної комбінації. Але ж ми пропустили після банального навісу, скидки і удару після кількох рикошетів — виходить, що десь не розібралися, втратили пильність.

Втім, ми мали хороший шанс відігратися. Бусько знайшов у штрафній господарів самотнього Заїкина, але той в простій ситуації не зумів як слід прийняти м’яч. Якби він забив, то хто знає, як би повернулася гра. Але що тепер про це казати — нічого вже змінити не можна, це все уже історія.