16-річний новачок друголігового Діназа Роман Саленко поділився враженнями від дебюту на професіональному рівні, а також розповів про відмінність дорослого та юнацького футболу

У складі вишгородського Діназа, який виступає у Другій лізі, грає Роман Саленко, — син яскравого нападника київського Динамо Олега Саленко. Його дебют на професійному рівні відбувся 14 серпня коли юний футболіст вийшов на заміну в матчі проти черкаського ЛНЗ на 88-й хвилині. Але вже  в битві за VBET Кубок України проти київської Оболоні, в якому Діназ поступився 0:3, Рома провів весь другий тайм і навіть мав шанс відзначитися. Трохи не вистачило стрибка, щоб головою чітко дотягнутися до м’яча і переправити його у ворота. Про це і не тільки, читайте в ексклюзивному інтерв’ю Романа для FanDay.net.

— Романе, сильно хвилювався в дебютній грі?

— Звіснно. Намагався, звичайно, зосередиться на матчі, але всередині все тьохнуло. У матчі з ЛНЗ у мене було всього кілька хвилин на полі, тоді нічого особливо не встиг показати, а ось вже в кубковому поєдинку з Оболонню весь другий тайм відіграв. Намагався підключатися до атак і навіть мав напівмоменти. Можу сказати, що схопив потік, зловив ось цей футбольний драйв. Скажу вам, дуже прекрасне відчуття.

Єдиний телеграм-канал про дитячо-юнацький та молодіжний футбол. Підписуйтесь @goldtalant

— Діназ поступився в Кубку Оболоні. 45 хвилин на полі — хороший ігровий бонус для тебе.

— Був дуже приємно здивований, що дали шанс проявити себе. Програли, але треба йти через всі помилки і поразки. Вся команда віддавалася по максимуму, на жаль, цього виявилося мало. У обох команд було досить багато небезпечних атак, Оболонь виявилася сильнішою за майстерністю, скористалася своїми моментами. Не будемо опускати голову вниз. У нашої команди ще попереду цілий сезон і цілі, які дуже хочеться реалізувати, як і тренерам, так і гравцям.

— Відчув, наскільки дорослий футбол складніший за юнацький?

— Тут на порядок все вище класом. В багатьох командах є гравці, які вже чимало бачили у великому футболі, багато чого вміють. Їх індивідуальна майстерність дозволяє їм легко і швидко розбиратися в ситуаціях на полі. Та й всі витриваліші, ніж в ДЮФЛУ. Це закономірно. Якщо в дитячому футболі ти отримуєш м’яча й іноді у тебе просто немає пропозицій від партнерів, вони перекриті і не відкриваються, то тут, як тільки м’яч у тебе, то відразу ж з’являється 2-3 варіанти для продовження атаки. Є кому пас віддати. І вже від тебе залежить, який варіант ти вибереш.

— Тобі лише 16 років. Повноцінний контракт батько підписував?

— Так, він, мама і я поставили наші підписи. Сімейне, так би мовити, рішення.

— І на скільки ти пов’язаний тепер з Діназом?

— На один рік.

Роман Саленко.

— Як тобі тренування під керівництвом Володимира Бондаренка?

— Дуже інтенсивні, насичені заняття. Подобається колектив, взаємовідносини сімейні. Є досвідчені гравці, які підказують, допомагають. Природно, як і в будь-якому футбольному чоловічому колективі, не обходиться без критики. Але це треба сприймати нормально. Зціпив зуби і вперед — доводити, що ти вмієш і можеш.

— Ти вже не будеш грати в ДЮФЛУ?

— Мені сказали, що такий варіант можливий і я зможу вийти в чемпіонаті за Діназ U-16.

— Тебе в першу команду Діназа почали залучати ще взимку …

— Під час зимової підготовки мене і ще кількох хлопців 2005 року підключили до тренувань. Навіть був випадок, що ми могли поїхати з командою на збори до Туреччини. Але особисто у мене тоді не вийшло через проблеми із закордонним паспортом. Навесні виступав в чемпіонаті ДЮФЛУ і знаю, що тренери уважно стежили за нами. І ось тепер підписали повноцінний контракт з Діназом.

— Ти почав займатися футболом в структурі Динамо, потім перейшов в Діназ. Є ідея повернутися згодом в Динамо?

— Звісно. Дуже хочу піти батьківстким шляхом і продовжити футбольну династію. Сподіваюся, з часом одягну футболку легендарного київського клубу.

— Хто з тренерів залишив найбільш яскравий слід в твоїй поки що короткій кар’єрі?

— Мені довелося займатися у багатьох тренерів. Але ось хто в дитинстві залишив яскравий слід, то тут назвав би три прізвища тренерів — Олексій Величко, Юрій Дмитрулін і Сергій Журавльов.

— З батьком обговорюєте матчі, він часто дає тобі поради?

— Ми вдома частенько переглядаємо матчі і обговорюємо мою гру. Його поради завжди влучні. Він бачить те, чого не можуть бачити інші. Іноді після гри відразу обговорюємо.

— Він завжди приходить на твої матчі?

— Не завжди вдається. Більше все-таки дивимося відеозаписи.

— Ти бачив його в грі?

— Дуже багато разів. Матч за Валенсію проти Динамо разів десять дивився.

— А знамениті п’ять голів на чемпіонаті світу в одному матчі?

— Так, постійно по можливості намагаюся подивитися. Знаєте, коли я бачу, як він забиває ті м’ячі, то як ніби себе уявляю на його місці. Я ось біжу, забиваю один, другий, третій …

Саленко-старший і камерунці.

— За манерою гри ти схожий на нього?

— Мені часто кажуть, що впізнають мене за манерою поведінки на полі. Все дуже схоже на того Саленка. Як бігаю, як відкриваюся, як б’ю по м’ячу …

— А хто твій кумир у футболі?

— Після батька із сучасних назву Мессі. І останнім часом дуже подобається Лукаку. За манерою гри я десь схожий і на нього.

— Скажи, батько чим зараз займається?

— У нього є своє джерело доходів і більшу частину часу він може присвятити футболу. Намагається також грати за ветеранів.

— Батько з Пітера. Часто там бував?

— У довоєнний час дуже часто. Зараз рідше. Там у мене проживає зведений брат.

— Він теж футболіст?

— Ні, до футболу не має ніякого відношення. Йому 25 років.

— Ти сказав, що мама була на церемонії підписання контракту. Вона любить футбол?

— Я б так не сказав. Більше цікавиться, як йдуть мої справи в футболі, але особливої ​​пристрасті до нього у неї ньому. Це нормально.

— А чим вона займається?

— Вона психолог.

— О-о-о, значить, вона допомагає тобі в цьому плані?

— Є таке. І можу сказати, що її поради завжди дуже слушні.

— Яка твоя мрія у футболі?

— Потрапити в хороший чемпіонат за кордоном. І в класну команду. Було б чудово, якщо б це було в Іспанії. Докладу максимум зусиль, щоб так сталося. Батька бачив в Лізі чемпіонів, чому б самому там не зіграти …

Без Мудрика: Ротань повіз свою команду до Сербії (відео)

 Загрузка ...