Дівчата 21-річних захисників Металіста 1925 Івана Коваленка та Максима Цвіренка розповіли про день знайомства, про проведення вільного часу та про хоббі коханих футболістів

Кохані дівчата молодих футболістів Металіста 1925 побажали всім вболівальникам міцного здоров’я у цей непростий час.

— Розкажи, як ви познайомилися та наскільки давно разом?

Поліна (дівчина Максима Цвіренка): Знайомі ми досить давно, але заочно. До матчу з Колосом (26 квітня 2019 р.) не спілкувалися. Познайомилися особисто саме після тієї гри навесні минулого року та вирішили просто пройтися містом. Так все почалося і ось разом ми вже рік.

Кристина (дівчина Івана Коваленка): Познайомилися ми десь два роки тому, чому посприяв наш спільний друг Броніслав (гравець Металісту Юніор Броніслав Отіско). Але спілкуватися ми почали не одразу, адже Ваня полетів на збори. Власне, саме перебуваючи далеко-далеко від дому він і зробив перший крок назустріч. Тоді в нас і зав’язалося спілкування. З кожним днем він все більше дивував мене своїм цікавим мисленням та зрілим поглядом на серйозні речі. Цього я точно не очікувала від футболіста (сміється). Потім він повернувся зі зборів, ми зустрілися та я переконалася в його серйозності. Після цього вже ні з ким ділити його не хотіла. Ось так невимушено та легко все і склалося!

Единственный телеграм-канал о детско-юношеском и молодежном футболе. Подписывайтесь @goldtalant 

— Як це, бути дівчиною футболіста?

Поліна: Бути дівчиною футболіста не так легко, як може здатися. Дуже складно, перше за все, морально, коли людина постійно перебуває на тренуваннях чи іграх. Особливо, коли виїзні матчі та не бачитеся ви кілька днів. Саме тому, ми цінуємо кожну хвилину, проведену разом!

Кристина: Бути дівчиною футболіста? Це бути і мамою, і другом, і, якщо, потрібно, адвокатом. Знаходити в собі сили підтримувати його в ті моменти, коли він сам відмовляється в себе вірити. Допомагати продовжувати боротися за свої ідеали та наближатися до заповітних мрій. Тобто, непросто (посміхається).

— Футболіст дуже багато часу приділяє футболу, адже це його робота. Коли він вдома, як проводите вільний час, які улюблені місця у Харкові?

Поліна: Коли Макс вдома, ми найчастіше дивимося фільми або якісь смішні відео на YouTube. Також ми спілкуємося з його партнерами по команді, їхніми дівчатами. Можемо сходити до кінотеатру, просто прогулятися містом або ж десь смачно повечеряти.

Кристина: Ми любимо кіно, піші прогулянки та смачну їжу. Останнє — особливо (посміхається). До найулюбленіших місць можно віднести Набережну біля мосту Закоханих та парк імені Шевченка. Мабуть, саме тут нас можна зустріти найчастіше.

— Можливо, у нього є хобі, про яке мало хто знає?

Поліна: Максим дуже любить комп’ютерні ігри, через що може близько трьох годин не відповідати на мої дзвінки. Він досить азартна людина та інколи грає в карти, звичайно, заради цікавості. Також він дуже вправно грає у шахи.

Кристина: Як правило, у вільний час Іван дивиться огляди матчів своїх улюблених команд або читає книги з саморозвитку (останнє — під моїм особистим наглядом).

Максим Цвіренко і Поліна.

— Які улюблені страви ти готуєш своєму коханому?

Поліна: Максим дуже любить смачно поїсти, але, оскільки разом ми не живемо, то готую я йому досить рідко. Коли він приходить до мене додому, я можу приготувати йому «Пасту Карбонара» з морепродуктами або «М’ясо по-французьки». Ще він просто обожнює солодке.

Кристина: Ваня — ідеальний чоловік, каже, що любить все, що я готую. Правильно, що не виділяє щось окреме, адже яєчня може «образитися» (сміється). Якщо серйозно, то найчастіше я готую курку «Теріякі», запеченого лосося та салат із тунцем. Це дуже смачно та не займає багато часу.

— А як ласкаво називаєш другу половинку?

Поліна: «Зай» або іноді жартома можу назвати його «чоловік».

Кристина: Хм… Ваня — це достатньо ласкаво?! Хочеться, аби чоловік відчував себе чоловіком, навряд Олександра Македонського хтось називав зайкою (сміється).

— З дівчатами інших гравців Металіста 1925 спілкуєшся? Можливо, навіть з кимось дружите?

Поліна: Так, дуже тісно спілкуюся з дівчиною Івана Коваленка — Кристиною. Ми часто ходимо в якісь заклади, щоб повечеряти, та просто проводимо час разом. Також на стадіоні іноді спілкуюся з дівчиною Антона Савіна — Лілею — та дружиною головного тренера — Радою Демченко.

Кристина: Звичайно, хіба може бути інакше. Більше того, підтримуємо зв’язок навіть із тими, чиї чоловіки команду давно покинули.

Коваленко і Кристина.

— Наостанок: чим займаєтеся в цей важкий період карантину. Можливо, хочете щось побажати вболівальникам?

Поліна: Оскільки ми не живемо разом, то зараз майже не бачимося. Ми з Максом повністю самоізолювалися та виходимо на вулицю тільки за крайньої необхідності, дуже рідко бачимося. В основному спілкуємося по відеозв’язку або в Телеграмі.

Вболівальникам бажаю найголовнішого — здоров’я їм та їхнім рідним! Намагайтеся не виходити на вулицю. Цим ви можете врятувати життя не тільки собі, але й іншим людям. Поставтеся до цієї ситуації серйозно. Допоможіть вашим батькам, дідусям та бабусям, аби вони не виходили на вулицю. Будьте уважні.

Кристина: Дивимося фільми, читаємо книги, тренуємося та боремося з прокрастинацією (посміхається). Бажаю всім у цей непростий час подбати про своє здоров’я, не нехтувати порадами лікарів та берегти одне одного. Здоров’я, терпіння та сил, — цитує дівчат офіційний сайт Металіста 1925.

Стимул Захисник Оболоні Бровар: створення жіночої команди нас неодмінно мотивує

 Загрузка ...