20-річний захисник київського Динамо Віталій Миколенко наприкінці чергового тренувального дня на зборі в Туреччині розповів клубній прес-службі про специфіку щоденної та важкої праці

— Віталію, ти завершуєш тренування з позитивом і в гарному настрої. Плідно попрацював?

— Так, сьогодні було передігрове тренування. Ми з Назіком Русиним грали на рахунок, потрібно було забити більше голів, і я виграв у нього десять шоколадок. (Сміється) Просто я відповідальніше підійшов до завдання.

— Зазвичай тренер із фізичної підготовки Віталій Кулиба починає заняття з ретельної розминки. Що робили сьогодні?

— Сьогодні була розтяжка та вправи на кор — тобто м’язи пресу, спини. Далі були заняття на стабілізацію та розминка з бар’єрами.

Единственный телеграм-канал о детско-юношеском и молодежном футболе. Подписывайтесь @goldtalant

— Чи з’являється в тебе кріпатура на зборах, чи болять м’язи?

— Я не знаю футболістів, які б любили збори після відпустки. (Усміхається) В останні два дні нам дали більшу паузу, а ось у перший тиждень була втома після вправ.

— Також ви сьогодні грали в міні-квадратах, потрібно було здійснювати відбір у перехідному квадраті. Можеш розказати детальніше про цю вправу?

— Тут потрібно показувати. Дві четвірки контролюють м’яч, тоді як по дві людини заходять у квадрат, відбирають м’яч і намагаються його вибити.

— Це важко?

— Напевно, контролювати — складно, а відбирати м’яч легше, тому що квадрат вузький.

Фото fcdynamo.kiev.ua.

— У команді з’явилася група молодих гравців. Як їх прийняли?

— Хлопців прийняли відмінно! Правда, вони не заспівали пісню — їм це ще належить зробити.

— Який етап для тебе є найважчим і найлегшим у підготовчих зборах?

— Найважчими, напевно, є перші дні, коли ми проходимо через велике навантаження, через тести, які перевіряють твою готовність. Багато втомлюєшся.

— Бігати, напевно, ти дуже любиш?

— Ні, так лише здається. (Усміхається)

— Але загалом у тебе більше бігової роботи, ніж у нападників?

— Напевно, кожному потрібно бігати однаково багато, але крайнім захисникам доводиться робити більше спринтів на довгу дистанцію.

— Помітно, що в тебе теплі стосунки з Назарієм Русиним. 

— Його півроку не було в команді, і поки що за сім днів він мені не встиг набриднути. (Усміхається). Живемо з Назарієм в одній кімнаті.

Фото fcdynamo.kiev.ua.

— Чи сняться тобі вже сни, як ти бігаєш і рахуєш кілометри на тренуваннях?

— Слава Богу, таке не снилося і, сподіваюся, не насниться. (Сміється)

— Наскільки важливим було пригадати ігрові зв’язки з партнерами на полі?

— Після виходу з відпустки ми більше бігали, а зараз налагоджуємо комбінації, щоб був кращий взаємозв’язок із партнерами.

— Шість контрольних матчів на першому зборі — це плюс для вас?

— Через ігри також набираються фізичні кондиції. Спочатку будемо отримувати менше ігрового часу, а до другого збору вже наберемо форму, щоб грати всі 90 хвилин.

— Головний тренер говорив раніше про те, що на кожну позиції претендують по два гравці. Наскільки відчувається зараз конкуренція в команді?

— Мені здається, конкуренція зараз важлива у будь-якому виді спорту та в будь-якій професії. Відчувається вона в тому, що якщо ти погано виконаєш вправу чи погано зіграєш, то є людина, яка може тебе замінити. Гадаю, для тренера це дуже важливо.

— Методи покарання та заохочення під час виконання вправ, коли гравці, які програли, повинні віджатися або пронести на собі переможця, — це не образливо?

— Ні, якщо ти програв, то маєш щось виконати: віджатися, зробити перекид або донести гравця до кінця поля. Це навпаки додає азарту.

— Скільки енергії ти віддаєш на тренуваннях? Можливо, втрачаєш вагу?

— Вага в мене не так легко зменшується та збільшується, тому щодо цього не можу сказати. А ось що стосується апетиту, то коли протягом дня проводимо два тренування, то на вечері дуже хочеться смачно поїсти. Тут, у Туреччині, маємо прекрасні умови — і в плані кухні, і полів, і проживання.

Враження Веремієнко: «За три дні обійшли майже весь Рим»

 Загрузка ...