Недарма Металіст 1925, разом із Дніпром-1 називали фаворитами другої ліги ще до початку чемпіонату. Обидва клуби достроково піднялися до першого дивізіону, посівши два перших місця в своїй групі Б

Одним із лідерів харківської команди був молодий півзахисник Олег Синиця. І матчів награв вдосталь (29), і голи забивав (7). Особливо вдався хавбеку, котрий у березні відзначив 22-річчя, фініш турніру: у двох матчах він відзначився тричі

«Вирішив святкувати як Грізман»

— Олеже, ніби треба й вітати тебе з одноклубниками, та насамперед кортить спитати: чому ж ви так затягнули з виходом до першої ліги?

— Не вдавалося виграти протягом п’яти матчів. Самі не очікували, що так вийде.

— Один із босів вашого клубу Сергій Стороженко навіть попередив, що у разі не потрапляння до вищого дивізіону команду можуть розформувати. Чув таке?

— Так, бачив в інтернеті. Мабуть хочуть, щоб клуб підвищувався, прикро було б залишитися тут. Але виконали завдання, камінь з душі впав.

Виграли у Миколаєва-2, виконали установку тренера, досягли результату. Забили стільки голів, 4:0.

— Ти відзначився вже за рахунку 1:0. Після першого голу додалося холоднокровності?

— Після першого голу стали спокійніше себе відчувати і вдалося забити ще два. Після третього вже догравали, хоча і ще раз забили.

— Вперше ти відзначився з передачі Краєва. Взаєморозуміння у вас із другом просто космічне?

— Так, в контратаку вдалося вийти, він віддав передачу, а я втік і з лівої ноги пробив.

— У середині другого тайму ти зробив дубль. Асистентом виступав уже не Краєв.

— Там пройшла атака, я отримав м’яча від Ермоленка між захисниками, і втік від них. Вдалося забити.

— І відзначив подію якимось танком. Сам придумав?

— Це придумав… Вирішив зробити так, так і Грізманн робить, ось і я вирішив спробувати.

«За Дніпро-1 не вболіватиму. Та й за Агробізнес теж»

— Зізнайся, образливо виходити лише з другого місця? Адже перед стартом чемпіонату вас із Дніпром-1 називали рівними конкурентами.

— Після першого кола йшли на першому місці, потім втратили очки, звісно прикро, трохи засмучені. Але завдання було вийти до першої ліги, воно виконане.

— На цьому шляху команда змінила двох тренерів, і потрапила до першого дивізіону під керівництвом Сергія Валяєва. Що з хлопцями думаєте з цього приводу?

— Це не наша справа, хто тренерів змінює. Звісно важко, але це футбол, працюємо і все добре у нас.

— Особисто ти з Валяєвим давно знайомий. Взагалі немає розбіжностей?

— Звичайно, гарний спеціаліст, тренуємося. Хороші тренування, думаємо, все буде у нас виходити в подальшому.

Олег Синиця

— Ти вже грав трохи в УПЛ за Металіст. Зараз не запрошують звідти?

— Поки не було запрошень, поки що ні.

— Чи будеш за когось вболівати у золотому матчі другої ліги між Дніпром-1 та Агробізнесом?

— Та ні, мені все рівно, хто виграє. Побажаю успіху обом командам, це золоті медалі все ж таки.

«Коли погукали до збірної, був певен, що то жарт»

— Олеже, якось непоміченою промайнула цікава інформація, що ти із Краєвим тренувалися зі збірною України, яка саме проводила у Харкові підготовчий збір. Як це сталося?

— Так. Після матчу з Миколаєвом-2 у нас було два вихідних, сидів удома з родиною, і тут подзвонили й кажуть: «Завтра зі збірною попрацюєш». Певна річ, подумав, що жарт. А мені кажуть: не вистачає на тренування людей, треба приїхати.

— Що відпрацьовували на тренуванні?

— Розминку зробили і була двосторонка, чотири серії. Попрацювали. Звісно, дуже приємно.

— Із Краєвим в одній команді були? Хто ще з вами?

— Так, але там мінялися команди і я вже не згадаю.

— Ну, хоча б як зіграли міні-турнір?

— Виграли, Краєв навіть голом відзначився.

— Ти з нинішнього складу збірної кого добре знав? Тільки Бесєдіна – по Металісту?

— Не тільки: коли я був у першій команді Металіста, там грали Соболь і Беседін.

Синиця — десятка Металіста 1925

«Найпам’ятнішу медаль здобув у чемпіонаті U-19»

— Олеже, адже ти корінний харків’янин, мрієш вийти до Прем’єр-ліги саме з Металістом? Чи, якщо надійде гідна пропозиція, зірвешся з рідного міста?

— Так, я родом із Харкова, і хотілося б саме із рідною командою досягти вищого рівня і вийти до УПЛ.

— Ще в дитинстві «захворів» футболом?

— Саме так, у шість років батько привів до секції, і я тільки тут навчався, нікуди не їздив. Першим тренером був Віктор Васильович Москальов, щоправда, не знаю, де він зараз працює.

— В чемпіонатах ДЮФЛ обкатався?

— Ну звісно, хоча дитячий футбол це зовсім інше, на дорослому рівні швидкість набагато вища.

— У сезоні-2013/14 Металіст U-19 виграв юніорський чемпіонат, обійшовши Динамо, Шахтар, Карпати. Поки що це найбільший твій здобуток?

— Думаю, так. Така медаль — найбільш важлива, все ж таки чемпіони України. Таких перемог пізніше й не було.

З ким грав у команді? З Ралюченко, Краєвим, Ємельяновим, Сидоренком. А тренував нас Олександр Михайлович Іванов.

Досьє

— Народився у Харкові.

— Перший тренер Віктор Москальов.

— Мені подобається Барселона, але останнім часом вони не дуже. Подобається гра Мессі, а раніше імпонував Роналдіньо.

— Мрія — виграти Лігу чемпіонів і чемпіонат світу.

 Загрузка ...