Володимир Кринський: «Відбитий пенальті додав упевненості»

Володимир Кринський (в зеленому)

Кращим молодим гравцем ПФЛ у першому ігровому тижні 2017 року визнано 20-річного голкіпера Полтави Володимира Кринського. Його команду у Києві чекала зустріч з Оболонню-Бровар, що випереджала полтавців на три очки й знаходилася сходинкою вище. Гості здобули важку перемогу — 1:0, а Кринський не просто зберіг свої ворота сухими, а й завадив супернику реалізувати 11-метровий.

— Володимире, визнання чисто символічне, але, певне, все одно приємно?

— Звичайно, приємно. Тим більш, раніше такого не траплялося: у чемпіонатах ДЮФЛ я виступав за харківське училище, ми особливо не виблискували, тож і я не виділявся.

— Для початку розкажи про свої враження від матчу з Оболонню-Бровар...

— Наприкінці першої частини чемпіонату регулярно грав, тому особливого хвилювання вже не було, досвіду набрався. Тим більш, що минулу гру на Оболонь-Арені проти Десни відіграв теж вдало (Полтава перемогла 1:0. — Прим. ред.), тому психологічно легко було стояти на цьому полі. Може й це посприяло.

— У разі перемоги ви наздоганяли суперника. Додатковий тиск?

— Певна річ, очки нам вкрай потрібні були. Якби ми програли, вони б відривалися від нас вже на шість пунктів, тоді було б зовсім важко піднятися в таблиці.

— 36 хвилина, коли Олег Слободян не забив тобі пенальті, стала ключовою в зустрічі?

— Гадаю, що так. Вони ж контролювали м’яч, ми оборонялися. А тут пенальті відбили, і у нас відразу ж з’явився момент, могли 1:0 ще у першому таймі зробити. Тож цей епізод додав упевненості, особливо мені.

— Завчасно знав, куди стрибатимеш? Чи ти по удару орієнтуєшся?

— Скористався першим відчуттям: куди задумав, туди й стрибаю. Тому що дивитися за розбігом гравця і вгадувати — це напрочуд важко, та й не вмію я це робити.

— Який ще епізод матчу врізався у пам’ять?

— А більше нічого особливо й не запам’яталося, вся наша команда діяла компактно, і біля наших воріт у другому таймі навіть моментів не було. Тож я, можна сказати, відпочивав, спасибі партнерам.

— Скільки у твоїй футбольній біографії було відбитих пенальті?

— Так навіть і не пригадаю. Щось ніби й парирував колись (сміється).

— Кого з воротарів вважаєш справжніми майстрами в цьому компоненті?

— В Україні, мабуть, це буде Андрій Пятов, він і за збірну вирішальні пенальті відбивав, і Шахтарю таким чином допомагав. А у світі — мені Касільяс подобається, на мій погляд, теж непогано справляється.

— Володя, у вашому клубі надзвичайно люблять голкіперів: вас і так було троє — Бонь, Мусієнко й ти, а перед початком нинішнього сезону ще й Юрія Камінського із колишнього Динамо-2 запросили. Оце конкуренція!

— Так травми ж переслідують. Ось і Юркові не пощастило: щойно прийшов, одержав пошкодження, відновився і знову травмувався. А зараз на зимових зборах вже Бонь зламався, проблеми з переднім м’язом стегна. Сподіваюся, він найближчим часом повернеться й буде цікаво з ним конкурувати.

— Після закінчення харківського УФК ти відразу опинився у Полтаві?

— Ми тоді належали Металісту, був там на перегляді, але не підійшов. Зателефонував агентові, він мені за два дні підшукав варіант з Полтавою, я й приїхав.

— Нинішній сезон, як і два попередніх, ти розпочинав у запасі, зрідка потрапляючи до заявки на матч. Колишній тренер Полтави Анатолій Безсмертний не довіряв?

— У мене пауза виникла, років зо три не грав. А тут — Бонь, Камінського підписали, у них досвід, люди вже пограли. Я сам розумів, реально дивився на речі, що мені рано ставати в рамку у матчах першої ліги.

— Коли Безсмертного на початку сезону змінив Юрій Ярошенко, для тебе все кардинально змінилося? Чи поступово зрушення відбувалися?

— Плавно все проходило. Зміна тренера — це завжди новий стимул. Анатолій Петрович вже давно знав, хто й на що здатен, його було вже важко здивувати. А тут новий тренер, ще й Бонь зламався, і ми з Камінським залишилися. Відразу подумав: треба брати ініціативу в свої руки. Юрко саме видав невдалу гру, тож я знав, що мені дадуть шанс. Хвалити Бога, що все так склалося.

— Ти дебютував у першій лізі 8 жовтня 2016-го, той матч Колосу ви програли 0:1. На все життя запам’ятав гол Олександра Бондаренка?

— Безумовно. Тоді на полі мені здалося, що мій гол, засмутився. Потім ще багато разів переглядав той епізод, розбирав. Та, погодьтеся, не я перший із воротарів, і не останній, хто пропускає голи.

— Який матч із своїх дев’яти виділив би? Перший сухий із Десною, чи кубкову перемогу над Карпатами — 2:1?

— Виділив би, однозначно, поєдинок із Десною. Мені тоді й фартило, і я навіть сам собі дивувався. А матч з Карпатами запам’ятався тим, що видався дуже важким. Особливо другий тайм, ми відбивалися, як могли. Зараз згадувати про це легко, а тоді був справжнісінький кошмар, всі нерви на межі.

— Зараз тобі все подобається. А два роки тому, сидячи на банці, не жалкував, що смикнувся відразу у дорослий футбол?

— Анітрохи. Я ще до Полтави їздив у Ворсклу, пропонували виступати за команду U-19. Та агент відразу сказав, що це дитячий рівень, і потрібно обирати Полтаву: Так, спочатку не гратимеш, але, гадаю, користі більше буде. Я погодився, думаю, не прогадав. Цікаво тренуватися й перебувати в команді із дорослими професіональними футболістами.

Бліц-опитування

— Я народився у селищі Чкаловське, Чугуївського району, Харківської області.

— Мій перший тренер Володимир Іванович Піцаков.

— У європейських чемпіонатах вболіваю за мадридський Реал і трішки за Порту, бо саме там зараз грає Ікер Касільяс.

— Моя футбольна мрія? Хотілося б за кордоном пограти. Мені дуже подобається чемпіонат Англії, але розумію, що потрапити туди надзвичайно складно.



Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий

Вы должны быть авторизованы, чтобы разместить комментарий.

U-21

19 тур
11 ноября
Верес 0:1 Карпаты
28 ноября
Заря 0:0 Шахтер
8 декабря
Черноморец 3:0 Звезда
Олимпик 0:2 Ворскла
Мариуполь 1:3 Сталь
9 декабря
Александрия 0:1 Динамо
Подробнее

U-19

14 тур
24 ноября
Динамо 3:0 Александрия
25 ноября
Олимпик 2:4 Шахтер
Карпаты 1:0 Ворскла
Скала 4:1 Сталь
Звезда 0:2 Заря
Черноморец 6:1 Арсенал
Верес 0:0 Мариуполь
Подробнее

GoldTalant | Золотой талант 2014